Розвиток творчої літературної діяльності учнів молодшого шкільного віку

У посібнику подані методичні рекомендації щодо розвитку творчої літературної діяльності учнів молодшого шкільного віку. Представлено  систему роботи вчителя над формуванням та розвитком навичок природних нахилів дітей до написання віршованих творів та казок. Запропоновано ряд вправ, спрямованих на навчання молодших школярів складати вірші. У посібнику подані зразки дитячих творів, конкурсні роботи учнів, власні вірші автора.

Посібник рекомендований учителям початкових класів.

Відділ освіти Переяслав-Хмельницької міської ради

Методичний кабінет відділу освіти Переяслав-Хмельницької міської ради

Розвиток

творчої літературної діяльності учнів молодшого шкільного віку

Яковенко Оксана Всеволодівна

Переяслав-Хмельницька ЗОШ І ст. №6

учитель початкових класів

учитель вищої категорії

«Учитель-методист»

2013

Рекомендовано до друку рішенням науково-методичної ради методичного кабінету відділу  освіти  Переяслав-Хмельницької міської ради
(Протокол №3 від 20.11.2013 р.)

Яковенко О.В. Розвиток  творчої літературної діяльності учнів молодшого шкільного віку. Переяслав-Хмельницький, 2013, - 71 с.

У посібнику подані методичні рекомендації щодо розвитку творчої літературної діяльності учнів молодшого шкільного віку. Представлено  систему роботи вчителя над формуванням та розвитком навичок природних нахилів дітей до написання віршованих творів та казок. Запропоновано ряд вправ, спрямованих на навчання молодших школярів складати вірші. У посібнику подані зразки дитячих творів, конкурсні роботи учнів, власні вірші автора.

Посібник рекомендований учителям початкових класів.

Відповідальний за випуск: Сонько О.П., заступник директора з НВР ЗОШ І ст. №6 м. Переяслава-Хмельницького

«...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце».

                               В. Сухомлинський

І.  Вступ

         Проблема розвитку творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб’єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне — актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.

        Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті. Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки із занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.

Саме тому тема даної роботи є надзвичайно актуальною, адже ми, педагоги, повинні не лише давати знання дітям, а й готувати їх до самостійного життя.

ІІ. Особливості  розвитку творчих здібностей

дітей молодшого шкільного  віку

        З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між  собою  і навколишніми, починає розбиратися в громадських мотивах поведінки, моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій, тобто в цьому віці формування особистості входить у  свідому  фазу. Якщо раніше провідною діяльністю була гра, то тепер стало навчання - еквівалент трудової діяльності, причому оцінка інших залежить і визначається шкільними успіхами.

      У молодшому шкільному віці вперше  відбувається поділ гри і праці, тобто діяльності, здійснюваної заради задоволення, яке отримає дитина в процесі самої діяльності та діяльності, спрямованої на досягнення об'єктивно значущого і соціально оцінюваного результату. Це розмежування гри і праці, в тому числі і навчальної праці, є важливою особливістю шкільного віку.

     Рівень творчості дітей молодшого шкільного віку, як правило, залежить від тих навичок, яких дитина дошкільного віку набула в іграх, спілкуванні з оточуючими, продуктивних видах діяльності. Тому індивідуальні відмінності дітей, які спостерігає вчитель першого класу, вже досить значні. Кожний погляд на творчість дітей дошкільного віку, порівняно зі  шкільним, дає всі підстави твердити про значне згасання творчих можливостей школярів по відношенню до дошкільників. Дійсно, потрапивши до школи, дитина значною мірою втрачає ту свободу, яка дозволена, це по-перше, а по-друге, у школі дещо втрачається можливість для ігрової діяльності дітей, фантазування, особистого пізнання світу  тощо. Шкільне навчання обмежує  й час. Більшу частину його дитина мусить  витрачати на навчання. Отже, для більшості дітей творчість і творче мислення змінюються шаблонним вивченням навчальних предметів. Однак, указані обмеження не позбавляють дитину творчості, вони лише дещо її стримують. Творчість дітлахів у шкільному віці може набувати таких своїх проявів, що не завжди стають  зрозумілими для вчителя: учні, які мають високий творчий потенціал, протистоять суворій дисципліні, конформізму, вони схильні до незалежності, мають підвищене почуття гумору і гостріше реагують на несправедливість. Такі діти не сприймають суворо регламентованих занять, які повторюються і навіюють нудьгу. Але водночас, вони  напрочуд допитливі та інтелектуально активні.

      Дитина високої творчої спрямованості здатна з головою заглибитися в те, що її цікавить, вона дуже винахідлива в образотворчій діяльності, іграх, використанні різних матеріалів, висловлює багато різних міркувань з приводу конкретної ситуації, здатна по-новому підійти до розв’язання певної проблеми. Творча дитина, як правило, енергійна, дотепна, відрізняється розвиненою пам’яттю і виявляє значну самостійність у думках і поведінці.

Вік від 6 до 7 років вважається у віковій психології надзвичайно важливим у плані появи психологічних новоутворень, що дозволяють дитині перейти на новий етап вікового розвитку, тобто стати молодшим школярем, оволодіти новим видом провідної діяльності - навчанням. Пізнавальна діяльність мотивується допитливістю і бажанням спілкуватися з розумними людьми, тому основним завданням є формування пізнавального мотиву засобами предметів. Принцип систематичної роботи над розвитком усіх учнів стає особливо значущим при роботі з 6-річними дітьми.

      Істотна ознака творчої діяльності дітей молодшого шкільного віку - суб'єктивна новизна продукту діяльності. За своїм об'єктивним значенням «відкриття» дитини може бути і новим, незвичним, але, в той же час, виконуватися за вказівкою вчителя, за його задумом, з його допомогою, а тому не бути творчістю. І в той же час дитина може запропонувати таке рішення, яке вже відоме, використовувалося на практиці, але додумалася вона до нього самостійно, не копіюючи відоме. У цьому випадку ми маємо справу з творчим процесом, заснованим на здогадці, інтуїції, самостійному мисленні учня. Тут важливий сам психологічний механізм діяльності, в якій формується уміння вирішувати нешаблонний, нестандартні задачі. Успішне формування в молодших школярів творчого мислення можливе лише на основі врахування педагогом основних особливостей дитячої творчості та рішення центральних завдань у розвитку творчого мислення.

       Психологами встановлено, що розвиток мислення людини невіддільний від розвитку її мови. Засвоєння учнями необхідного словникового запасу дуже важливе  для формування і розвитку у них внутрішнього плану дії. При будь-якому творчому процесі завдання вирішується спочатку в думках, а потім переноситься на зовнішній план.

      Значення уяви в молодшому шкільному віці є вищою і необхідною здатністю людини. Разом з тим, саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо цей період уяву спеціально не розвивати, в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом зі зменшенням здатності людини фантазувати збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, науки і так далі.
Молодші школярі велику частину своєї активної діяльності здійснюють за допомогою уяви. Їх ігри - плід буйної роботи фантазії, вони з захопленням займаються творчою діяльністю. Психологічною основою останньої  також є творча уява. Коли в процесі навчання діти зустрічаються з необхідністю усвідомити абстрактний матеріал і їм потрібні аналогії, опори при загальній недостатності життєвого досвіду, на допомогу дитині теж приходить уява. Таким чином, значення функції уяви в психічному розвитку велике.
Однак, фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна мати позитивний напрямок розвитку. Вона повинна сприяти кращому  пізнанню навколишнього світу, саморозкриттю і самовдосконаленню особистості, а не переростати в пасивну мрійливість, заміну реального життя мріями. Для виконання цього завдання необхідно допомагати дитині використовувати свої можливості уяви у напрямі прогресивного саморозвитку, для активізації пізнавальної діяльності школярів, зокрема розвитку теоретичного, абстрактного мислення, уваги, мови і в цілому творчості.

      Для розвитку дитини дуже важливим є формування багатьох інтересів. Слід зазначити, що для школяра взагалі характерне пізнавальне ставлення до світу. Така цікава спрямованість має об'єктивну доцільність. Інтерес до всього розширює життєвий досвід дитини, знайомить її з різними видами діяльності, активізує  різні здібності. Діти, на відміну від дорослих, здатні  виявляти себе в художній діяльності. Вони з задоволенням виступають на сцені, беруть участь у концертах, конкурсах, виставках і вікторинах. Розвинена здатність уяви, типова для дітей молодшого шкільного віку, поступово втрачає свою дієвість у міру дорослішання.

     Діапазон творчих завдань, що вирішуються на початковому етапі навчання, надзвичайно широкий за складністю - від  рішення головоломки, до винаходу нової машини або наукового відкриття, але суть їх одна: при їх вирішенні відбувається досвід творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Ось тут і потрібні особливі якості розуму: спостережливість, вміння співставляти й аналізувати, комбінувати, знаходити зв'язки і залежності, закономірності і т.д.- все те, що в сукупності і складає творчі здібності. Творча діяльність є більш складною за своєю сутністю, доступною  тільки людині. Є відома «формула», яка підіймає завісу над таємницею народження творчого розуму: "Спочатку відкрити істину, відому багатьом, потім відкрити істини, відомі деяким, і нарешті відкрити істини, нікому ще невідомі". Мабуть, це і є шлях становлення творчої сторони інтелекту, шлях розвитку винахідницького таланту. Обов'язок учителя - допомогти дитині стати на цей шлях.

                     ІІІ. Літературна  діяльність молодших школярів     

        Визначальною рисою всіх програмних документів нашої держави у галузі освіти є орієнтація школи на особистість учня. В «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті» наголошується на створенні умов для розвитку, самоствердження й самореалізації особистості, для формування покоління, здатного навчатися протягом життя.

       Особливе значення в реалізації поставлених завдань відводиться шкільним предметам гуманітарного циклу, зокрема «Українському читанню», головна мета якого полягає в розширенні горизонтів літературної освіти, залученні школярів до вершинних досягнень світової культури, вихованні читача, здатного до сприйняття літературного твору як мистецького явища та усвідомлення його художньої своєрідності.

       У Державному стандарті початкової загальної освіти (2012 р.) визначено мету освітньої галузі “Мови і літератури”:

Ø     розвиток особистості учня;

Ø     формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва.

       Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Одним із завдань літературного читання є розвиток творчої літературної діяльності школярів. Виокремлення літературного розвитку школярів як однієї з вагомих теоретичних проблем сучасної методичної науки пов’язане з особливим значенням літератури для духовного розвитку особистості, її самоствердження та самореалізації.

    Особливої актуальності ця методична проблема набуває на сучасному етапі, коли спостерігається значне поширення комп’ютерно-телевізійної мережі, що, вимагаючи мінімум інтелектуальних зусиль, привчає школярів до пасивного сприйняття інформації, призводить до загального падіння читацької культури та зниження інтересу до літератури.

        Що ж ми розуміємо  під літературним розвитком?

       Читаючи художній твір, дитина має справу з по-особливому організованим текстом, художнім мовленням, образним змалюванням картин життя, авторською точкою зору - з особливою естетичною формою пізнання світу.

       Для його сприйняття необхідні спеціальні читацькі уміння, літературні здібності.

      Читацькі уміння та літературні здібності визначають зміст літературного розвитку:

Ø      формування мовного чуття;

Ø     чуття до звукової краси мови;

Ø      відчуття образності художнього мовлення;

Ø      емоційне реагування на поетичне слово;

Ø     вміння мислити словесно-художніми образами, співпереживати, творити.

Літературно-художній розвиток учня в 1 класі:

• робота по ознайомленню з літературними жанрами ;

• робота над словом, його лексичним значенням, відчуттям його звукової   краси та художньої образності;

• робота з дитячою книжкою, перші кроки змістового аналізу;

• вправляння в розвитку навички читання;

• робота з малими жанрами усної народної творчості.

        Для 2-4 класів літературно-художній розвиток представлений окремою змістовою лінією   «Розвиток творчої діяльності  на основі прочитаного» .

        Напрямки цього процесу:

1) завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів;

2) завдання, в основі яких – використання прийому емпатії (співпереживання  з героями твору, людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи );

3) завдання для розвитку творчої уяви засобами слова;

4) завдання , що сприяють збагаченню словникового запасу дітей;

5) творчі види роботи на основі прочитаного тексту;

6) літературні ігри.

      Молодший шкільний вік визначається вченими як креативний період розвитку літературних спеціальних здібностей (Артем’єв Т.І., Виготський Л.С., Давидов В.В., Запорожець О.В., Ельконін Д.Б., Лейпис Н.С., Сухомлинський В.О. та інші).

                      ІV. Навчання молодших школярів писати вірші

       Маючи певний досвід організації роботи з дітьми, здібними до літературної творчості, пропоную ряд вправ, спрямованих на навчання молодших школярів складати вірші.

       Слід зауважити, що в українській педагогіці та методиці не існує жодної впорядкованої методичної системи, спрямованої на розвиток умінь та навичок молодших школярів у віршуванні. Вважається, що вчити писати поетичні твори в умовах загальноосвітньої школи варто лише тих учнів, які виявляють неабиякі здібності. Тому всі існуючі методики спрямовані на вдосконалення набутих дітьми навичок віршування, які мають певні поетичні надбання, створені в дошкільному та молодшому шкільному віці.

     На думку фахівців, потяг до самостійного складання віршованих творів з’являється періодично у 2/3 дітей 5-6 річного віку; 9-11 та 16-18 років.        Однак, через брак необхідних теоретичних відомостей для написання віршованих творів, такі спалахи творчості швидко минаються, у половині випадків даючи вагоме підґрунтя до виникнення так званого комплексу неповноцінності. Для попередження подібної ситуації зазвичай здійснюється попередня теоретична та практична підготовка учнів 1-4 класів до самостійного написання віршованих творів.

     Переконана, що  створення теоретико-практичної бази для розвитку поетичних здібностей учнів насамперед дасть їм необхідні знання з теорії віршування, які сприятимуть розвитку природних нахилів до складання віршів. Спонукати ж їх до цієї діяльності не варто – дитина повинна сама виявити бажання складати поетичні твори. Брала до уваги і висновок психологічних досліджень про те, що вікові спалахи поетичних та літературно-прозових здібностей не завжди є проявом літературної обдарованості, а лише психофізіологічним явищем.

     Про розвиток поетичних здібностей дбаю вже з першого класу. Спочатку проводжу детальну підготовчу роботу. Шестирічний малюк може скласти кілька варіацій на римування тих слів, які він вивчив, навіть не знаючи схеми побудови вірша, не маючи поняття про наголос, про римування і рими.

      Підготовча робота починається вже на перших уроках навчання грамоти. Під час вивчення нової букви підбираю вірші – чистомовки, які також вчать добирати слова за змістом і римою. Тут діти вперше ознайомлюються зі схемою будови вірша.

Гу-гу-гу – росте кульбаба на… .

Лі-лі-лі – жовті квіточки … .

Ни-ни-ни – всіх нас радують … .

Лю-лю-лю – друзів дуже я … .

Ка-ка-ка – дай напитись … .

Бе-бе-бе – беру в друзі я … .

Лі-лі-лі – живе білка у … .

Ко-ко-ко - … .

Ох-ох-ох - … .

Ять-ять-ять - … .

      На даному етапі  також використовую вірші-загадки, які мають подібну мету:   потрібно додати останнє слово.

1.Що за дивна непосида

На стежину шишки кида?

З гілки скік та скік на гілку.

Ви впізнали? Та це ж …( білка).

2.В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться.

А зовуть її …( лисиця).

      Добираючи  слово наприкінці рядка, діти практично ознайомлюються з видами римування( суміжним, перехресним, кільцевим).

      Подібні тематичні загадки можна використовувати кожного дня – хвилинка завжди знайдеться, а користь - велика. Відгадування загадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати предмети чи явища і знаходити в них подібність.

     Звертаю увагу дітей на особливість загадок, зокрема на те, що в загадці називається не сам предмет, а інший, схожий на нього та його найвиразніші ознаки. За словами К. Д. Ушинського «загадка – це мальовничий опис предмета».

     Створити власну віршовану загадку (спочатку колективно, а потім самостійно) діти зможуть, якщо відчують римовану форму.

Використовую у роботі з дітьми твори малих фольклорних форм регулярно,  що має велике значення з дидактичного погляду для набуття навичок віршування. Наприклад, у скоромовках ефект базується на навмисному ускладненні вимови тексту: римованої або ритмованої.

Робота зі скоромовками має і практичне значення – допомагає формувати мовленнєвий апарат дитини, привчає до складних поєднань звуків. Скоромовки потребують певних зусиль і сприяють виробленню дикції. Завдяки скоромовкам  прищеплюється увага до кожного вимовленого звука, слова, що дуже істотно впливає на подальші спроби віршування.

Скоромовка – молекула поезії, у ній збережені правила поєднання слів.

Важливою  вважаю і роботу з лічилками. У кожній лічилці свій ритмічний малюнок, отже, чим більше лічилок знає дитина, тим більше вона відчуває ритмічну повторюваність однакових одиниць, поєднання наголошених і ненаголошених складів. Діти легко починають складати свої лічилки за мотивами вже знайомих їм лічилок.

 До малих фольклорних форм також відносяться прислів’я та приказки. Прислів’я відрізняються від повсякденного мовлення особливим складом, ритмом. При їх вимові  навчаю дітей прислуховуватися до ритміки звуків.

З допомогою батьків ми з першокласниками створюємо  міні-альбоми  для зберігання вивчених загадок, скоромовок, прислів’їв, віршів.

                        V. Ігрові завдання та вправи у процесі віршування

       Складання віршів потребує вміння спостерігати, помічати навколо цікаве і незвичне, вміти підбирати виразні слова, а головне вимагає вміння римувати. Це особливий творчий процес, від якого діти отримують велике задоволення.

Вони вже знають  напам’ять вірші, загадки, лічилки, скоромовки,  інтуїтивно відчувають риму, ритмічні повтори, красу та мелодійність рідної мови.

Пропоную наступні вправи:

1. «Аплодисменти»

Учитель називає пару слів, діти повинні плеснути в долоні , якщо рима є, і підняти руки вгору, якщо слова не римуються.

Торбина – горобина (аплодують);

стіл – дім (руки вгору).

2. «Знайди пару»

Підібрати картинки із зображенням предметів, назви яких римуються

(починати з 3-х – 5-ти пар).

Мак – рак;

горобина – драбина.      

     3. «Підбери риму»

Дорослий кидає м’яч, називає слово. Хто зловив, відповідає словом, співзвучним з названим.

Зайчик – побігайчик;

олівець – горобець;

Максим – Вадим;

яйце – кільце.

Вправи можна ускладнювати, коли використовувати слова тільки певної частини мови.

4. «Третій (четвертий) зайвий»

Учитель називає три або чотири слова, а діти вибирають зайве, яке не римується з іншими словами.

Річка, синичка, книжка, свічка.

     5. «Знайди помилку»

Улюблена гра багатьох дітей. У знайомому вірші навмисно замінити слово автора іншим, схожим за звучанням, дитина виправляє «помилку».

«Ходить лісом їжачок,

В нього шубка з … «ниточок» (колючок)»

Гра посилює увагу дітей, доречна, коли потрібно щось повторити, наприклад:

«Тихо осінь ходить гаєм

Ліс довкола аж … «кричить». (горить)

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений … «мовчить». (стоїть)

6. «Лото»

Перший варіант: лото з картками, на яких надруковані слова, що римуються.

«Хата, вата, дата…».

Другий варіант: лото з картинками, назви яких римуються.

«Каштан, казан, кабан, качан…».

      7.»Заміни вираз словом»

Наприклад:

 дерева – дружина короля (королева).

 Матеріал до вправи:

 Чуттєва - ... (зроблена з кришталю);

 мис - ...(хитрий, рудий хижий звір);

 посуха - ... (орган слуху);

 ліс - ... (збільшився у розмірі).

 Слова для довідок: лис, вуха, кришталева, підріс.

Згодом  пропоную учням ряд вправ, які несуть у собі теоретичну інформацію.

Рима – це співзвуччя в закінченні віршованих рядків. Вона утворюється збігом останніх наголошених складів разом із ненаголошеними, які йдуть після них.

На першому етапі роботи виконуються вправи, що допомагають дітям зрозуміти поняття « рима» і сприяють виробленню навичок римування.

Вправа 1. Гра « Луна» 

Учитель називає слово, діти, як луна, називають інше, що римується з ним.

Зразок: сонечко – віконечко, жити – радіти, калина – дівчина, діти – квіти,               

коса – роса, рід – плід, сніжок – пушок…

Вправа 2. Гра « Джерельце»

Діти стоять парами, взявшись за підняті вгору руки. « Джерельце» має пробігти попід руками, ухопивши з собою того, хто перший добере риму до запропонованого слова. Той, хто лишився без пари, стає « джерельцем».

Тепер його черга назвати слово для римування й відшукати собі пару.

Вправа 3. Гра « Хто останній »

До запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово звучить останнім, той і є переможцем.

Зразок: весна - красна, принесла, рясна...; хмаринка - рослинка, хвилинка, краплинка...; наймудріший - наймиліший, найсумніший...; багато - тато, картати...;летіти - радіти,зомліти, згасити...

Розрізняють рими точні і неточні. У точних римах усі звуки віршового рядка збігаються: коні - поні, мир - кумир. У неточних римах збігаються не всі; звуки: хатини - єдине, поет — уперед, виріс – можливість.

Такі вправи можна практикувати на початку кожного заняття як хвилинку-розминку.

      На наступному етапі роботи пропоную дітям уявити себе будівельниками поетичних рядків. Як стіна вимуровується з цеглинок, так і  рядки  віршів складаються з певного "будівельного матеріалу" - слів.

Наприклад:

  «Побудувати» віршові рядки поезії І. Бердника.

Будь – яку кольорову листівку  зі словами вірша розділити на частини, виділивши римовані слова.

Зразок:

А без пісні  не буває сонця,

А без сонця         не буває цвіту,

Хто   забуде материну пісню,

Той   сліпий блукатиме          по світу.

      Малюнок на звороті листівки убезпечить від помилки або стане в пригоді під час перевірки завдання. Працюючи з кольоровими листівками, учні не тільки виділяють слова-рими, а й звертають увагу на тип римування.

      Особливу увагу слід приділити римуванню.

Римування залежить від розташування рим. Воно буває суміжним, коли римуються два суміжні рядки, перехресним, коли римуються перший і третій, другий і четвертий рядки, та кільцевим, коли співзвучні перший і четвертий, другий і третій рядки.

Приклади:

Суміжне римування - ААББ

Україна моя починається          А

Там, де туга моя кінчається,     А

Край дороги, як пісня чаїна,     Б

Починається Україна.               Б

                                П.Осадчук

Перехресне римування - АБАБ

Кохаю край наш дорогий,       А

що зветься Україна.                  Б

Вітчизні хочу я своїй               А

зрости достойним сином.        Б

                                       В.Коломієць

Кільцеве римування - АББА

Весна прийшла у кожен дім.  А

Співають тепер всюди            Б

Про сонце й щастя люди, -     Б

Так радісно усім.                     А

                                Ж.Шевченко

Практичні вправи

Вправа 1. Гра«Пазли»

  На картці записано строфу, розбиту на окремі слова. Треба повернути їй первісний вигляд, беручи до уваги слова-рими. Їх учні мають відшукати самостійно. Аби їм легше було відшукати співзвучні слова, можна додати схему римування.

Картка 1. ААББ

Дитини, є, у, кожної;

єдина, матінка;

та, що, нас,і, дбає, любить,

розуму, навчає;  

Відповідь:

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

                        Л.Полтава

Картка 2. ААББ

Дитини, є у кожної;

сиротини, навіть;

мати, солов’їна, наша;

рідна, Україна;   

Відповідь:

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Рідна мати солов’їна –

Рідна Україна.

                           Л.Полтава

Картка 3. АБАБ

Федько, голова, розумна;

робить, все, а, недбало;

зуби, крізь, він, слова, цідить;

говорить, попало, як;

Відповідь:

Федько - розумна голова,

а робить все недбало.

Крізь зуби цідить він слова,

говорить як попало.

                            Д.Білоус

Вправа 2. Гра « Знайди риму»

Знайти слова,які можна римувати під час складання віршів, і виписати їх парами.

1)    Вітерець, дзюрчить, мить, дзижчать, тепло, сонце, папірець, гримить, блищить, новий, прийшло, віконце, тріщить, тримається, дощовий, танцювати, вмивається, малювати.

2)    Сніжинка, радіти, їжаки, чарівні, миша, ялинка, діти, хижаки, криниця, люблю, водиця, роблю, пташка, білосніжна, комашка, ніжна, навесні.

Вправа 3. Гра « Допиши  рядки»

Сонечко яскраво…,         світить, сяє

І природа … .                   оживає, прокидається

Набубнявіли … ,              бруньки, пеньки

Зацвірінькали… .             горобці, пташки

Наша бджілка - … ,          трудівниця, волохата

Їй без діла  … .                  сумно, не сидиться

Цілий день медок … .      їсть, збирає

   

Вправа 4. „Схоже - різне”

    Мета даної вправи – навчити дітей знаходити спільне та відмінне у предметах і відтворювати це у віршованій формі.

Наприклад: сніг – кіт.

 Плигнув котик на ворота,

 А на вулиці – зима.

Білий сніг і білий котик

 І немов нема кота.

Вправа  5. „Римовані слова”

     Вправа „Римовані слова” дає уявлення про паралельне та перехресне римування та закріплює попередні знання.

     У вправі дітям пропонується знайти у віршах виділені слова та визначити тип римування за зразком:

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,        

Ти наше диво калинове,       

Кохана материнська мово!   

                              (Д. Білоус)

Вправа 6. „Добери слова”

     Учням потрібно із поданого каталогу слів до пісень обрати тексти, які за ритмом найбільш підходять до запропонованої музики. Такі вправи необхідно базувати на знаннях дітьми музичних творів, рекомендованих шкільною програмою.

      Наприклад, учням пропонується прослухати мелодію української народної пісні-колисанки „Ой, ходить сон коло вікон” й обрати слова тексту, який найбільшою мірою відповідає мелодії.

      Варіанти слів: “Щедрик, щедрик, щедрівочка...”, “Котику сіренький...”, “Ходить сон коло вікон”.

      Наступний етап роботи  присвячую добору лексики.

      Учні мають зрозуміти, що, подібно до того, як у будівельній галузі запорукою міцної й красивої споруди є правильно дібраний будівельний матеріал, у поетичній творчості успіх залежить від вдало дібраного лексичного матеріалу. Адже головне, щоб і перше, і друге служило людям, приносило радість. Тому у віршах велике значення має не тільки рима, а й образність, змістове наповнення. Бо що то за вірш без ідеї, глибинної думки, яскравих образів? Пустодзвонство.

Практичні вправи

Вправа 1. Гра "Нісенітниця"

Учитель пропонує  знайти нісенітницю і відредагувати вірш.

Картка 1

Лікар булки випікає,

Пекар хворих оглядає,

Комбайнер вірші складає,

А поет врожай збирає.

Картка 2

Волосся батько заплітає,

А Юля цвяхи забиває,

Юрасик посудом гримить,

Матуся в люльці мирно спить.      

Вправа 2. Гра «Хлопчик – шкода»

«Хлопчик – шкода» зіпсував гарні вірші свого товариша, додавши зайвий рядок, а  учні мають вилучити з вірша зайвий рядок.

Картка 1

Я вибіг вранці на поріг

Й побачив всюди білий сніг,

Побачив кремовий пиріг.

Як довго я чекав на нього:

Санчата ж просяться в дорогу.     

Картка 2

Нас в школі вчителі навчають:

Молодші старших поважають,

А старших менші ображають.

Скоріше нам би підростать,

Щоб нас могли теж поважать.

Вправа3.  „Обери тему”

    У вправі подано ряд слів та декілька тем. Учням пропонується обрати тему, дібрати до неї слова та риму до них.

Наприклад: тема „Квіти”

Слова: сад, ромашка, мак.

 Рими: сад – аромат, ромашки – комашки; мак – смак.

Матеріал до вправи:

Теми: космос, тварини, школа, родина, Україна.

Слова: калина, віночок, тато, ненька, кішка, зайчик, планета, корабель, клас, друг.

Вправа 4. „Прикметник”

     Ця  і  дві наступні вправи розраховані на учнів четвертих класів і розділяються за темами. Сутність вправи „Прикметник” полягає в тому, що учням пропонується скласти вірш, описуючи запропонований об’єкт за допомогою одних лише прикметників.

 Наприклад:  Котик

 Сірий та пухнастий,

 Веселий, смугастий.

Матеріал до вправи: шипшина, троянда, пес, каченя, берізка, горішок, мишка, зошит, книга, річка.

Вправа 6. „Дієслово”

Завдання: описати зображене на малюнку у віршованій формі, використовуючи дієслова.

Наприклад:

Малюнок: діти допомагають старенькій бабусі порубати та скласти дрова.

 Помічники

 Пиляють, колють та складають,

 Хоч втомились – не сідають.

 Вправа 5. „Іменник”

(Вправа виконується аналогічно попередній).

Наприклад:

 Клас

 Ганна, Ліза та Оксана,

 Катя, Вітя, Діма, Ганна,

 Оля, Саня, Коля, Стас –

 Ми усі четвертий клас!

 Матеріал до вправи. Теми: „Фрукти – овочі”, „Жива і нежива природа”, „Весела гра”, „Дружба”, „Родина”, „Що ми бачили під час екскурсії”, „Казкові герої”.

     Наступний  етап  змусить  дітей  виявити якомога більше фантазії й уміння. Треба починати творити! Проте на перших порах їм потрібна вчителева допомога. Як будівельники спочатку закладають фундамент, а потім уже зводять дім, так і вчитель повинен  допомогти учням "збудувати" їхній майбутній витвір. Фундаментом, тобто основою, будуть слова-рими.

Практичні  вправи

Вправа 1

Учні мають скласти вірш, використовуючи слова-рими (за схемами ААББ, АБАБ).

 Спочатку можна давати пари слів, які викликатимуть певні асоціації, далі ускладнити завдання, запропонувавши слова, які рідше пов'язуються текстом.

Картка 1                                                      

…сонечко

…віконечко

…спати

…вставати

 Картка 2

…пісенька

…виднокраю

…радісінька

…вітаю     

 Картка 3

…хати

…мати

…казку

…ласку     

 Картка 4

…малята

…багато

…радіти

…любити  

Вправа 2

     Ускладнити завдання, дати більший простір дитячій фантазії.

Дати  одну пару слів-рим, другу пару діти добирають самостійно; визначають також схему римування.

      Крок за кроком  діти наближаються до справжнього дива. Вони й самі не помітили, як стали майже чарівниками. Легко можуть  помітити щось незвичайне, описати  його в художній формі. Тільки в них немає чарівної палички! Не біда. Адже в них є поетичний дар!

Практичні  вправи

Вправа 1. «Творець »

Картка 1

Передати зміст прочитаного віршованими рядками.

Коли мені сумно, я починаю співати.     

Відповідь:

Коли сумно, коли важко,

Коли гірко на душі,

Я співаю, наче пташка,

Наче пташка навесні.

Картка 2

Весна зазирає в моє віконце, переповнюючи мене гарними почуттями.       

Відповідь:

Весна зазирає в віконце моє,

Промінчиком сонця вітає мене,

Наповнює серце весняним теплом,

В душі проростає  любов’ю, добром.

Картка 3

Для мене все важливо: і мама, і Україна, і народ.     

Відповідь:

Я – мамина гілочка – квіточка,

І я, як вона, - україночка.

Народ мій – велика родина моя.

Ми разом навіки : Вкраїна і я.

Вправа 2. „Вірш за початком”

      У вправі учням пропонується скласти вірш за початком на вільну тему.

Наприклад: Зимою з далекого краю …

Вправа 3. „Відгук”

     У вправі „Відгук” пропонується написати віршований твір-відгук на прочитаний твір. Робота полегшується тим, що всі необхідні слова та вирази можна отримати з прочитаного твору, тобто, учневі необхідно написати віршований стислий переказ твору.

      Подібна робота розрахована виключно на четвертокласників (ІІ півріччя).

 Про що чи про кого писали наші найкращі поети? У чому чарівність їхньої мови? Які цікаві слова-рими в їхніх віршах? Які образи створюють, аби передати свої думки й почування? Ці та багато інших запитань можна розглянути, аналізуючи твори українських поетів. Адже такий різновид роботи не тільки навчить дітей працювати зі словом, а й розширить кругозір, збагатить духовно, спонукатиме до самовдосконалення.

     Опрацювавши вірш певного автора, можна запропонувати дітям спробувати ті самі події чи почуття відтворити крізь призму свого поетичного бачення. А далі - творити власну поезію. Роль учителя - надихати юних поетів, допомагати знайти потрібне слово, риму, яскравий образ тощо.         Дуже важливо опрацьовувати з дітьми їхні вірші, аналізувати, вдосконалювати їх, ознайомлювати з найкращими зразками української та зарубіжної поезії.

     Знайомлю дітей з різними техніками віршування.

                                          

                                 VІ. Техніки віршування

1.  Лімерик

Лімерик – англійський варіант організованої нісенітниці. Такі римовані тексти почали складати в Ірландському місті Лімерик.

Техніка складання лімерика така:

перший рядок: вибір персонажа;

другий рядок: характеристика персонажа чи його дій;

третій та четвертий рядок: реалізація дії (як це зроблено) або взаємодія з   іншими об’єктами;

п’ятий рядок: вибір кінцевого етапу чи свого ставлення до персонажа.

Пояснюю дітям  техніку створення вірша, але звертаю увагу на те, що він має бути трохи казковим, загадковим. Можна навіть використовувати незрозумілі слова, але зберегти риму.

Червоно-синій ведмедик

По небу літав.

Лапками мов крилами махав.

Всіх пташок налякав.

Ось який ведмідь цікавий.

Маленька бджілка

Купила сопілку.

Тепер вона грає

І мед не збирає.

Хіба так можна?

2.  Буриме

Буриме (франц. римовані кінцівки)  - давня літературна гра.

Учасникам гри пропоную придумати вірші на задані рими. Для дітей потрібно підбирати нескладні рими: пташка – кашка,  болото – робота.

Зголодніла дуже пташка

Бачить – у горщику кашка,

Затягнула горщик в болото,

Ох і важка ж ця робота!

Або:

Жила-була пташка

В темному болоті.

Варила собі кашку,

Була вся в роботі.

Цікаво грати в буриме, використовуючи рими відомих дитячих віршів.

3.  Монорим

 Монорим - різновид буриме. В цій грі береться одне слово – основа і весь вірш будується на одній однаковій римі. Наприклад, вибираємо слово – «слон».

Жив на світі білий слон,

Їв цукерки і батон.

Був у нього міцний сон,

Зранку ще він їв лимон… і т.д.

4.  Акровірш

Акровірш – це вірш, у якому кожний рядок починається на певну букву (щоб вийшло слово).

Можна обіграти ім’я дитини або придумати акровірш в подарунок бабусі чи дідусю.

Айстри гарно виглядають,

Ніс їх у садок Антон.

Тільки в однієї квітки,

Ось-ось-ось впаде бутон.

Неси квіти обережно, Антон!

5.  Тавтограма

Тавтограма – різновид акровірша, в якому всі слова починаються з однієї літери. Ось де потрібен словниковий запас!

Павук павутину плете,

Пісня по парку пливе… .

6.  Хокку

Японські хокку – особливий вид поезії, який відрізняється незвичною будовою за формулою 5-7-5. У першому рядку – 5 складів, у другому – 7, у третьому – знову 5.

Хокку про природу:

Сні-жин-ки ле-тять

Круж-ля-ють , ра-ду-ють нас.

Як по-да-рун-ки!

7.  «Вірші про нас та світ навколо нас»

Складання віршованих текстів дітьми за обраною технікою віршування на основі знань, отриманих на заняттях (за підсумками малювання, читання та ін.) або на основі пережитих подій.

Спочатку діти розповідають про що хочуть написати вірша.

Наприклад, читали казку «Попелюшка».

Була на світі мачуха зла,

У неї Попелюшка жила.

Всю роботу вона робила,

А мачуха її не любила.

Ось яка зла людина!

 8.Каламбури

 Каламбур – це вправа на зразок нескінченної казки, яку можна повторювати знову і знову, аби в риму.

Спочатку добираємо декілька римованих слів: горобець, олівець, молодець, вітерець, хлівець…, потім римуємо. Наприклад, 

Сів горобець на олівець -

Ось який я молодець!

Ні, злітай, горобець,

Не сідай на олівець.

Олівець – малювець

Не для тебе, горобець!

Я візьму олівець,

Намалюю вітерець.

Ні-ні-ні, не намалюю,

У дворі його «почую».

Ти сідай, горобець,

Ось тут на хлівець.

Я візьму олівець,

Намалюю хлівець

І тебе, горобець!

Та не слухав горобець,

Знову сів на олівець… . 

8.  Синквейн  

Синквейн – це п’ятистрокова строфа неримованого вірша.

Перший рядок – слово-предмет (іменник).

Другий рядок – два слова-ознаки (прикметники).

Третій рядок – три слова-дії (дієслова)

Четвертий рядок – речення з 3-4 слів.

П’ятий рядок – асоціації до слова першого рядка - три слова предмети (іменники).

Приклад:

Осінь .       

Золота, приваблива.

Дивує, радує, надихає.

Я люблю золоту осінь.

Краса, диво, фарби.

 Синквейн сприяє закріпленню знань про слово, предмети, ознаки, дії; удосконаленню вербального аналізу і синтезу.

 Кожна лексична тема може бути темою синквейна.

9.        «Ти словечко, я словечко»

Дитина бере предметну картинку і називає зображений предмет, дорослий теж називає своє слово. Потім дорослий перший, щоб дитина швидше зорієнтувалась, складає речення з використанням цих слів та одразу підбирає риму до останнього слова в реченні. За ним дитина складає своє речення та підбирає риму. Наприклад: дерево, метелик.

Під деревом метелик кружляє,

Крильцями яскравими махає.

      Метелик на дерево сів,

Їсти дуже захотів.

     Вправа спонукає до самостійності мислення, сприяє розвитку здатності дитини до творчості, тобто креативності (в даному випадку розкриття взаємозв’язків між предметами).

     Це кілька прикладів технік віршування. Головне не кількість, а вміння зацікавити дітей. Складати веселі святкові побажання, переробляти пісні на свята… - де тільки не знадобиться вміння писати вірші! А головне – дитина отримає можливість виразити свою нестандартність, свій неповторний внутрішній світ, ім’я якому – дитинство! 

 Віршування сприяє розвитку мовленнєво-пошукової діяльності дітей, розвитку пам’яті, уваги, варіативності мислення, непомітно перетворюючи гру в навчання.  

Поступово опановуємо з дітьми різні поетичні жанри. Приділяємо увагу вивченню тропів, поетичного синтаксису, звукових засобів поетичної мови, ритмічної організації поезії, видів строф і рим. Головне - щоб учитель мав багату й чулу до краси душу і внутрішню потребу збагачувати дітей. Хай же щастить усім нам на нескінченному шляху творчості й пізнання!

       Хороші результати дає застосування інтерактивних технологій, оскільки воно передбачає створення такого навчального середовища, в якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості.

                                VІІ. Система роботи над творами

 Дитина навчиться складати твір тільки в тому разі, коли кожне слово – як готова цеглина, якій заздалегідь приготовлене місце.

                                                                       В.Сухомлинський

     Твори, якщо під ними розуміти вправляння в мистецтві слова, мають стати головним заняттям на уроках рідної мови, але вони мають бути  справді вправами, тобто самостійними зусиллями  учнів висловити усно або на письмі свою самостійну думку, а не зшиванням чужих фраз.

                                                                            К.Ушинський

      Робота з розвитку мовлення учнів у школі багатогранна. Один з її напрямків - написання творів різних видів.

     Навчання твору - це актуальне питання сучасності. За допомогою  творів вчителю легше поринути у внутрішній світ дитини, пізнати його.

     Питання навчання твору зачіпає філософську тему виховання  маленької людини, майбутнього члена суспільства, особистості.

     Твір - це перші спроби дитини проявити навколишній світ у внутрішньому своєму відображенні, висловлювати своє ставлення до якихось проблем. Твір змушує учня впорядкувати свої думки ввідповідно до вимог часу, вчить красиво висловлюватися, крім цього збагачує мову і вчить грамотності.

     Твір — це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі на певну тему. Твір надає широкі можливості для самостійного творчого виявлення зв'язного мовлення учня, але одночасно й можливість обійти прогалини у своїх знаннях і навичках з орфографії та пунктуації.

     Робота над твором, тобто вироблення навичок самостійно, у зв'язній формі та логічній послідовності викладати думки на певну тему, передбачає оволодіння такими  уміннями:

1) розкривати тему й основну думку;

2) збирати й систематизувати матеріал, що забезпечує оптимально можливу якість твору за змістом і формою, розвиває творчу активність учнів, готує їх до складання анотацій, рефератів тощо. Збір, відбір і систематизація матеріалу безпосередньо пов'язані з умінням спостерігати навколишню дійсність, розкривати зміст картини, працювати з книгою та довідковою літературою;

3) будувати твори в певній композиційній формі з урахуванням типів і стилів мовлення, способів викладання думок;

4) правильно, чітко, виразно висловлювати свої думки;

5) удосконалювати написане.

 Перший (чорновий) варіант твору, як правило, за якістю не найкращий, він не розкриває потенційних можливостей учня. Цей варіант учні редагують, часом перебудовують композицію, усувають зайве, додають потрібне, виправляють неточності й помилки.

      Навчити дітей писати твір – досить складне завдання, навіть якщо дитина є обдарованою. Потрібно прикласти чимало зусиль, щоб виплекати ті вміння та направити їх у правильне русло. Дитина - немов пагінець квітки, який щойно прорізався, а завдання вчителя доглянути його, виростити, пройти непростий шлях до того часу, коли він пустить перший листочок, коли на ньому зацвіте перша квіточка, а дитина напише перший самостійний твір.

      Написання твору—дуже складний процес творення, бо це результат співпраці вчителя та учня. Ще він потребує великого психологічного напруження та вміння долати стрес.

      А кожному учневі хочеться написати твір якнайкраще.

      Що ж робити для того, щоб учень навчився писати  відповідно до орфографічних та стилістичних норм, грамотно оформлювати свої думки, а головне  виконати основне завдання цього виду зв’язного мовлення?

      Згідно з програмою з розвитку мовлення, в усіх класах даються твори типу розповіді, але в 2 класі у твори вводяться елементи опису, а в 3класі - елементи міркування. Система роботи  представлена як усними розповідями, так і письмовими творами.

      Усні розповіді виділяються в особливий розділ, тому що вони проводяться в основному у зв'язку з читанням, що і визначає їх методику.

      Усі твори в початкових класах ( усні і письмові ) складаються за планом. Від готових планів у перший рік навчання діти підводяться до колективного складання плану твору, а потім і до самостійної роботи над ним.

       До різних видів творів даються питання для підготовчої бесіди. Основне завдання цих питань - привести в систему враження та спостереження дітей, допомогти їм усвідомити свій життєвий досвід, визначити ставлення до тих фактів, які складають сюжет оповідання. Якщо твори проводяться за сюжетними картинами  або екранними  посібниками, то даються питання для з'ясування їх змісту.

       До кожної  усної  розповіді та письмового твору даються слова, до них пропонуються синоніми, учні їх використовують на свій розсуд.

Методика роботи над твором в 1-му класі

       За рік навчання в 1-му класі учні набувають першого  досвіду зв'язного викладу власних думок, тобто досвіду роботи над твором. Перші твори невеликі за обсягом, основним джерелом для них є особистий життєвий досвід. Це розповіді про події, що розгортаються в часі, наприклад: "Як ми прибирали шкільне подвір’я", "Як ми зустрічали птахів ". У них описується початок тієї або іншої дії або події, її розвиток і кінець. Ці твори сюжетні, а тому вважаються найбільш доступними для учнів.

      Для складання творів у 1-му класі не потрібні спеціальні уроки. Твори є складовою частиною уроків  української мови. Тематика творів  визначається змістом текстів, які читають діти. У ході роботи над творами  закріплюються ті орфографічні навички та вміння, які отримують учні на уроках граматики. Усі твори складаються під керівництвом учителя. Робота носить навчальний характер.

      У процесі підготовки і складання творів необхідно виробити у першокласників:

 1) уміння колективно складати і під керівництвом вчителя писати невеликі розповіді про свої  ігри, забави, роботу;

 2) уміння висловлювати свої думки за готовим планом, складеним у формі питань;

 3) уміння будувати просте речення, правильно розташовуючи в ньому слова;

 4) уміння знаходити для вираження своїх думок найбільш точні і виразні слова.

       Щоб діти оволоділи цими уміннями, необхідна система вправ, заснована на принципі поступового нарощування труднощів.

       Тому письмовим творам передують різні навчальні усні вправи: складання  речень, об'єднаних темою; відновлення деформованого тексту за серією сюжетних картинок; усні відповіді на питання, об'єднані темою; складання речень за  сюжетними картинками; усні розповіді  за аналогією  з прочитаним.

       Виконуючи ці вправи, учні під керівництвом учителя вчаться викладати думки в певному порядку, послідовно.  Підготовча  робота до творів починається в букварний період і проводиться  протягом  усього навчального року.

       Твори в 2-му класі - це невеликі сюжетні оповідання, до яких з другого півріччя можна вводити елементи  опису.

       Проводяться вони як в усній, так і в письмовій формі протягом всього навчального року.

       Усні розповіді спочатку складаються колективно і служать зразком для індивідуальних оповідань, які рекомендується проводити лише в другому півріччі. Твори також складаються колективно за планом, даним  учителем, або колективно складеним. Готовий план учитель записує на дошці до уроку. Якщо ж план складається колективно, то запис йде у процесі роботи. 

       З  другого півріччя  у твори і розповіді можна включати  короткі описи окремих предметів, тварин, людей. Перш ніж приступити до роботи  над творами з елементами опису, учитель звертає увагу дітей на ті фрагменти з досліджуваних ними художніх творів, що містять опис і можуть служити зразком.  Щоб описи  вийшли точними, учитель організовує спостереження. В описах  широко використовуються прикметники. Учням необхідно вказати на це і допомогти підібрати потрібні слова в кожному окремому випадку.  У другому класі розширюється як тематика, так і коло джерел для творів. До творів на основі особистого життєвого досвіду додаються твори за спостереженнями за природою і працею людей, твори за сюжетними  картинками .

      Тематика усних творів  визначається програмою з читання, але в основі їх лежать особисті враження та спостереження.

      Хороший матеріал для усних розповідей містить  підручник                                « Навколишній світ» ( за програмою « Росток »).

      Учитель допомагає дітям відібрати і привести в систему матеріал, осмислити його, систематизувати. Провідна роль відводиться підготовчій  бесіді.  Всякому твору передує колективне складання плану.

      Самостійність учнів при виконанні творів поступово зростає. Спочатку розповіді складаються колективно, потім два --три учні їх повторюють, і лише після повторення  діти записують текст.

      Поступово кількість повторень скорочується до одного, і, нарешті,

колективно складену  розповідь учні записують без повторень.

      Великі труднощі викликають твори  про індивідуальний життєвий досвід, особливо про випадки з життя. Щоб навчити дітей писати такі твори, слід попрацювати над готовими оповіданнями, які можна відібрати з художніх текстів, або ж учитель може скласти їх сам.

      Робота над твором у 2-му класі, як уже зазначалося, передбачає збагачення словника учнів. Словникова робота  може проводитися в такій системі:

1) введення в усні розповіді і твори дітей нових слів,  щойно пояснених на уроках читання;

2) підбір синонімів або вибір із синонімічного ряду слів, найбільш придатних для висловлювання ;

3) включення до розповіді  фразеологічних зворотів.

     У 3-му класі учні працюють над творами - розповідями, але до цих робіт ставляться більш високі вимоги. Свої зусилля вчитель спрямовує на те, щоб навчити учнів писати невеликі розповіді з елементами опису і міркування про екскурсії, роботу, спостереження, випадки зі свого життя,  розповіді за  картинами  і за окремими епізодами фільмів, самостійно складати план твору у формі питальних, розповідних та окличних речень, правильно будувати прості речення різних типів.

     Як усні розповіді, так і письмові твори проводяться у певній системі. Спочатку відновлюються навички роботи над твором, набуті  учнями раніше. Робота починається з колективного складання оповідань на тему  літніх вражень. Де це можливо, у сюжети включаються елементи опису.

     Твори з елементами міркування - новий вид роботи.

Міркування - найбільш складний спосіб викладу думок, тому що ґрунтується на розумінні причинно-наслідкових зв'язків  явищ  і подій, на вмінні робити висновки зі спостережень, доводити висунуті припущення. Такими уміннями діти ще не володіють, їх потрібно виробляти поступово.

                               Тема твору та її розкриття

     Тема - це предмет твору, те, про що йдеться у цьому тексті. Вона визначає відбір матеріалу, фактів, явищ, ознак, які знаходять відображення у творі. Від того, як сформульована тема вчителем, як підведені школярі до її розуміння, залежить правильність і повнота твору.

     Першим за часом і за значенням кроком у роботі вчителя над твором є вибір теми, а при плануванні на тривалий період --визначення тематики творів, оповідань.

     Тема і заголовок твору не завжди збігаються. Наприклад, дітям запропоновано тему «Перші ознаки весни». Звичайно, твір може  так  і називатися. Але вчитель (у III класі самі діти) може й інакше сформулювати заголовок: «Ласкаво просимо, весно!", "Перші вісті провесни »,« Весна іде ». Діти люблять яскраві, влучні, образні заголовки. Адже розуміння теми частково залежить від того, як вона подається: сухо або образно, суворо, лаконічно або художньо. Якщо в роботі над твором школярі не просто виконують завдання учителя, а керуються більше глибокими і серйозними мотивами - прагненням розповісти про щось для них важливе, поділитися своїми почуттями, то краще проявляється їх творчість. У таких творах, без сумніву, є ідейний зміст, нерозривно пов'язаний, злитий  з темою.

     Якщо учням пропонується дуже широка тема, вони губляться, не можуть розкрити її досить виразно і глибоко: пишуть про окремі  деталі,  слабко пов'язуючи їх між собою.

      Поверхневе розкриття теми – один  з типових недоліків дитячих оповідань і творів. Але не єдиний. Не завжди діти вміють знайти межі теми.

      У роботі над розповіддю або твором можна йти від накопиченого матеріалу до теми або від обраної теми через спостереження до матеріалу для твору.  Для гармонійного розвитку учнів обидва способи важливі. Причому, в першому випадку вчитель організовує підготовку, іноді тривалу, вчить спостерігати, накопичувати матеріал, факти, обдумувати, зіставляти їх, узагальнювати, робити висновки. Так протікає робота над творами про походи, прогулянки, опис  побаченого і пережитого.

      У другому випадку учням пропонується тема, намічається план підготовки до її розкриття, накопичується матеріал, відбирається найбільш важливе, систематизується,аж потім діти пишуть текст. Робота над деякими темами об'єднує обидва способи. Таким чином, перша умова хорошого твору - це правильна робота над темою, її розуміння та розкриття.

                      Твори на основі власних спостережень

     Спостережливість дуже важлива для розвитку мовлення. Усні розповіді та письмові твори узагальнюють, упорядковують результати спостережень. Це твори-описи. Працюючи над розгорнутим описом, учні виявляють ознаки спостережуваних предметів, виділяють істотні ознаки, синтезують. Описи привчають школярів до високої точності у виборі слів, до суворої послідовності викладу, чіткості у словесному оформленні своїх думок .

     Розповіді за спостереженнями виходять більшими за розмірами, тому що у дітей багато матеріалу. А послідовність, повнота опису забезпечується підготовчою  бесідою.

     Описи  картин природи допускають більшу свободу в доборі матеріалу і в його розташуванні, ніж описи окремих предметів або процесів. Так, описуючи сад, учні розкажуть про дерева та чагарники, назвуть сорти яблук, згадають про птахів, про свою працю в шкільному саду. Складні описи типу «Наше  місто », « Ліс восени », « Захід сонця » не новина і не рідкість у школі. Діти їх люблять, пишуть охоче. Але в складних описах нерідко трапляються логічні недоліки. Щоб їх попередити, потрібна значна робота по організації самих спостережень, а також складання окремих фрагментів --замальовок. Роль таких підготовчих вправ можуть виконати усні описи простих предметів . Усні замальовки допомагають вчителю вибрати слова для запису на дошці. Ці слова служать опорою для складання всього тексту. План може бути складений як до, так і після замальовок.

      Молодшим школярам, на думку більшості вчителів, легше складати сюжетні твори, хоча методисти вважають, що й  описи  цікавлять дітей, виявляються доступними.

                                    Твори на основі прочитаного

      Відгуки про прочитані книги дуже важливі для виховання юних читачів. У відгуку школяр дає оцінку прочитаного літературного твору (або переглянутого фільму, спектаклю). Мета відгуку в тому, щоб глибше, чіткіше усвідомити ідейний зміст і художні деталі.  На уроках позакласного читання діти дають усні характеристики прочитаного.

       У 1 і 2 класі діти, як правило, ще не пишуть розгорнутих відгуків, вони лише записують назви прочитаних книг, прізвища їх авторів, дуже коротко викладають зміст книги або якогось  епізоду,  вказують, сподобалася їм книга чи ні.

       У 3  класі діти колективно пишуть  відгук про книгу, яка прочитана усіма учнями. У другому півріччі проводиться ще один такий урок, але твори пишуться самостійно; допускаються і домашні твори - відгуки, якщо проведена підготовча робота на уроці. Крім того, написання відгуків організовує бібліотека, де ведеться журнал читацьких думок.

       Учитель простежує, щоб до моменту  написання  відгуків про книгу, вона була прочитана всіма учнями. Для відгуків вибирається дійсно улюблений твір, високоідейний, художній. Учням заздалегідь повідомляється про те, що вони будуть складати письмовий відгук (твір) про прочитану  книгу.

На уроці  позакласного  читання проводиться детальна бесіда про книгу: коротко викладається сюжет, описуються головні дійові особи, прочитуються окремі невеликі уривки, аналізується ідейний зміст твору. Учні кажуть, що їм особливо сподобалося в книзі, обґрунтовують свою думку. До уроку зазвичай готується невелика виставка: портрет автора, ілюстрації. Дітей слід ознайомити з кількома зразками відгуків про прочитані книги, проаналізувати їх.

      На наступному уроці складається колективний відгук, обговорюється, зазвичай записується на дошці, редагується, а потім переписується в зошити з можливими доповненнями та змінами. Відгук про прочитану  книгу - це вільний твір. Тут була б шкідлива якась  загальна схема, неможливий єдиний зразок. Дитячі відгуки різноманітні.

      Проте,  можна виділити кілька типів, які зустрічаються в школі.

Найпростішим, примітивним є переказ змісту книги. Школярі не вміють ще давати оцінку прочитаного, а такий відгук «корисний». Часто діти передають у своїх відгуках не увесь сюжет, а один епізод, що сподобався їм. Такий відгук  уже містить просту оцінку прочитаного: школяр виділяє з усього сюжету те, що, на його думку, заслуговує найбільшої  уваги.

      У багатьох відгуках дається елементарна характеристика одного або кількох героїв прочитаної книги, тобто звичайно розповідається про те, які вчинки, подвиги героїв схвилювали читача.

      У той же час діти виявляють свою зневагу до ворогів і зрадників, обурення підлістю, боягузтвом, брехливістю негативних персонажів. У відгуках такого типу читацькі оцінки виражаються цілком ясно і виразно. Найбільш розвинені і начитані діти пишуть відгуки, в яких є порівняння, зіставлення прочитаного з фактами, відомими учневі з інших книг і з життя. Такі відгуки дуже цікаві. У них зустрічаються узагальнення, а іноді і яскраві образи. Найбільший інтерес представляють відгуки , в яких мова йде не про один, а про ряд творів одного письменника чи навіть різних письменників .

     Для тих дітей, яким  важко самостійно  складати текст твору, раджу звернути увагу на ті мовні засоби, за допомогою яких можна побудувати текст.

      Зауважте, що добір засобів (слів, виразів, конструкцій) повинен залежати від смислових відношень між частинами формульованої думки. При цьому обов'язково треба шукати кілька синонімічних висловів і вибирати найточніший.

       Твір складається з кількох частин, побудований, має структуру (просту, складну), починається, розгортається, завершується.

       Слід навчати дітей, написавши твір на чернетці, перевірити  його:

• чи відповідає написане обраній темі;

• якщо є план, чи співвідноситься з темою;

• чи логічно пов'язані пункти плану;

• чи текст написаний за пунктами плану;

• якщо немає плану, то чи є послідовність викладу;

• чи є логіка у висвітленні матеріалу;

• чи дотримано основної композиційної вимоги: вступ, виклад, висновки;

• чи пропорційні частини твору;

• як сформульовані його основні думки ;

• чи є ілюстративний матеріал до них і чи доцільно він використаний;

• чи немає фактичних помилок, хибних думок, переплутування, зміщування матеріалу;

• якщо написано багато, чи можна скоротити текст;

• якщо твір здається коротким, чи можна його розширити, чимось доповнити.

                                       VІІІ. Робота з казкою

      Казки – один із найбільш популярних жанрів серед дітей. На думку

В.О. Сухомлинського, казка — активне естетичне мистецтво, яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі.

     Кожний казковий твір викликає у дитини певні емоції (радість, сум, ненависть, обурення, переживання, біль). Читаючи казку, дитина входить у фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя. І сприймає це все по-справжньому.

     Казка! Яке чудове слово, що втілює художнє вираження людської фантазії. Тож і діти повинні уявляти, творити, фантазувати.

     Чарівна казка — відмінний життєвий учитель людини з самого раннього віку. У ній містяться основні культурні традиції народу, які передаються з покоління в покоління. Чарівні казки не тільки цікаво читати, а й складати самостійно.

     Як написати чарівну казку?

                                                  Інструкція

1.Визначте аудиторію, для якої буде призначена казка. Вона обмежується віковими рамками ваших читачів. Наприклад, це можуть бути діти 2-4 років, 4-6 років, молодші школярі і т.д. У залежності від віку варіюйте тривалість розповіді, складність характерів героїв і заплутаність сюжету.

2.Виберіть сюжет для чарівної казки. Не переживайте, якщо він буде перегукуватися з уже відомими історіями. За рахунок  нюансів, доданих вами, казка поступово стане унікальною. В основу сюжету закладіть історію про втрату або недостачу чого-небудь, що необхідно знайти, подолавши якісь перешкоди.

3.Придумайте героїв своєї історії. Обов’язкові у чарівній казці ролі позитивного героя, наприклад, Іван-Царевич, негативного (Змій Горинич, Баба-Яга), а також помічники позитивних і негативних персонажів. Також можливе включення в сюжет персонажа, який виправляється і змінюється в процесі розповіді (був поганим — став хорошим, ледачий — працьовитим та ін.).

4.Добре пропишіть характери героїв. Кожен з них повинен мати яскраві риси, що визначають його  поведінку. Якщо герої казки — звірі, підберіть їм відповідні їх зовнішності і можливостям переваги і недоліки, наділіть деякими людськими рисами.

5.Чарівна казка обов’язково повинна вчити свого читача. Якщо вона коротка, висвітліть  одну тему, наприклад про добро, що перемагає зло, або правду, яка завжди впізнається та ін. У більш ій  казці використовуйте кілька важливих тем, які будуть зрозумілі вашої аудиторії.

6.Перед написанням складіть план вашої казки. Зверніть увагу, що казка складається з експозиції (причина  виникнення  проблеми); зачину (коли проблема виявляється); розвитку дії; кульмінації (відбувається бій з ворогом) та розв’язки (повернення героя з перемогою та отримання обіцяних благ). Дотримуйтеся «формул», що існують для написання чарівних казок. Початок: «Жили-були …», «У деякому царстві …» тощо, і фінал: «Жили вони довго і щасливо …», «І я там був …».

      З величезним ентузіазмом  працювали учні 3-4 класу з науково-пізнавальним довготривалим  проектом  «Яке диво – ці казки!».

     Форми роботи :

Ø     порівняння однієї казки в різних її варіантах;

Ø     театралізація казки;

Ø     аналогії в казках;

Ø     аналіз сюжету та виявлення героїв для визначення виду казки;

Ø     чарівна казка (сюжет, композиція);

Ø     порівняння чарівних казок, пошук аналогій;

Ø     складання власної казки;

Ø     перекладені казки;

Ø     кросворди, вікторини, ігри;

Ø     створення ілюстрацій до казок;

Ø     інсценізація казок.

     Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо.

      Є багато цікавих та ефективних прийомів роботи над літературним розвитком молодшого школяра, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину.

      Розв’язанням  проблем розвитку творчих здібностей  займається новий розділ педагогічної науки – педагогіка творчості.Цілями та  завданнями цього розділу є формування мотивації творчості, побудова начального процесу на основі особливостей  механізмів уяви й творчості кожного учня, забезпечення подальшого розвитку цих якостей.

     Педагогіка творчості наголошує на необхідності переходу від лабораторних досліджень та констатації наявності чи відсутності  обдарування – до його розвитку на основі спеціально організованих уроків творчості. До того ж , ефективне керування літературною творчістю дітей неможливе без психолого – педагогічної  підготовки вчителя, без глибокого знання витоків творчого натхнення й основ теорії літературознавства, без наявності у нього самого здібностей та якостей , важливих для створення продуктів творчої діяльності.

                         

                                      ІX . Творчі  роботи учнів

Віршики- малюки

 Є у мене хом'ячок,

 Дуже лагідний звірок.

 Любить яблучко,  морквинку

  І теплесеньку хатинку.

             

                 Іде зима засніжена,

                 Морозяна і вітряна.

                 Будемо кататися

                 Та у сніжки гратися.

Листки золотисті

За вітром літають.

Росинки перлисті                                                                            

На них опадають.

             

               Прокинулось сонечко,

               Всміхнулось у віконечко, 

               Світло дарувало -

                          Тепло діткам стало!

                                                           Орел Ірина, 8 років

Як же гарно дзвоник грає,

Всіх до школи  закликає.

Не лінуймося, ідемо,

Гучно пісню розпочнемо.

                         Мендель Вікторія, 7 років

        Малюнок

Беру олівці кольорові,

Хутчіш відкриваю альбом.

Хочу намалювати

Все те, що я бачу кругом.

Ось мирно вмивається котик,

Згорнувшись клубком на вікні.

Він миє голівку й животик,

Здається,  позує мені.

У клітці співає папуга,

Дзвенить на столі телефон,

Дзижчить поза шторою муха,

Мій братик співа в мікрофон.

На гілці стрибає горобчик,

Сестричка іде на каток.

Ось  мама підходить із  татом ...

Та вже закінчився листок.

                      Євтєєва Ірина, 8 років

                Весна

Загляда весна в віконце,

Щічки зігріває сонце.

Вітерець хитає гілку,

Розбудивши сонну бджілку.

Лід на річці вже тріщить,

Бджілка весело дзижчить.

Все прокинулось від сну.

Ми стрічаємо  весну!

            Євтєєва Ірина , 8 років

                Ранок

 Ясне сонечко блищить,

 Вітерець легкий летить.

 Бджілки і джмелі дзижчать:

 «До роботи! Годі спать!»

                                    Євтєєва Ірина , 8 років

         Сонячні віршики

 Шумить  густий зелений ліс,

 Яскраво світить сонце.

 Дарунки червень нам привіз

 І пахощі в віконце.

                                                 У гаю ростуть дзвіночки.

                                                  Вплетемо їх у віночки!

                                                  На галявці весняній

                                                  Чути співи голосні.

         Мої коти

Є у мене киця Ася,

Пухнаста, біленька.

Як дам «Віскас», вона поїсть

 І  стає веселенька.

Її синок, сірий Барсик,

По хаті ганяє

І своїми пазурами

Штори обриває.

А ще любить він свого

 Хвостика ловити.

Як же мені котиків

Таких не любити?

                       Катреча Антон, 8 років

         Ранок

 Дме легенький вітерець.

 Сонечко всміхається,

 А листочок – пустунець

 На гіллі гойдається.

 Між крутими берегами

 Річечка звивається,

 Дівча низько нахилилось,

 Водичкою вмивається.

            Колоша Яна, 9 років

                     Мої киці

Котик Цезар, мій пухнастий,

Любить з’їсти він ковбаску.

Не відмовиться від сиру,

Ще й консерву через силу.

А Маргоша, киця-мура,

Теж з характером натура,

Як їй ласе не давати,

Довго буде ображатись.

Цих я котиків люблю,

Їм смачненьке я даю:

м’ясо, «Віскас», вітаміни.

Адже ми для них- РОДИНА !

                         Деменко Евеліна, 9 років

                    Муркотик

Ходить по хаті котик,

Звати його - Муркотик.

Завжди під ніс щось муркоче,

 Нам сказати нічого не хоче!

 Кіт наш такий лінивий,

 Що завжди сидить без діла.

 Любить м'ясце і сметанку,

 А молочко - тільки зранку.

 Почешіть смугастику животик -

 Він впаде на бік, як бегемотик.

 Знову щось тихенько промуркоче,

 І засне, немовби  неохоче.

                                 Мендель Вікторія, 9 років

           Коляда

Ось прийшло різдвяне свято,

Я зібравсь колядувати.

Вивчив гарну коляду!

 І до вас я теж прийду!

 Ви готуйтесь, не баріться!

 Зустрічайте радо гістя!

 Щастя в дім вам принесу,

 Успіх, радість і красу!

                                    Гринець Ілля, 9 років

                    Годівничка

Сороки і горобчики,

Як ті дівчатка й хлопчики,

А з ними і синички

Летять до годівнички .

Зерняток поклювати,

Сальцем поласувати.

Гуртом радіти, що зима

З таким обідом не страшна!

  Мужаровський Максим, 9 років

Зимонька

Тихенько, ніби крадькома,

 В садок до нас прийшла зима.

 Кущі присипала сніжком,

А землю вкрила кожушком.

                               Мужаровсьний Максим, 9 років

          

                  Зимові радощі

 Регоче зима скрипучими морозами,

 А ми не зупинимось перед її погрозами.

 Мчимо  на санчатах по м'якому сніжку,

Літаємо на ковзанах по блискучому льодку.

 Приходимо додому рум'яні та веселі,

 Годуємо  синичок, що сидять на клені.

 Ми ростемо дужі й небайдужі,

 Дуже  вдячні нам  наші менші друзі!

Карман Софійка, 9 років

Зима

Немов чарівниця, до нас крадькома

Прийшла білосніжна холодна зима.

Покрила всю землю пухнастим сніжком,

Мов теплим, біленьким, пухким кожушком.

                     Катреча Антон, 8 років                                     

               Білий сніг

 Білий сніг на землю ліг

 На радість малятам.

 Я з санчатами побіг

 Зиму зустрічати.

                             Катреча Антон, 7 років

             

         Зимонька

 Опало листя й осінь

 Тікає крадькома,

 Скрипучими морозами

 За нею йде зима.

 Вже віє завірюхами

 і посипа сніжком,

 Вкриває землю білим,

Пухнастим кожушком.

                           Євтєєва Ірина, 9 років

          

            Зимова радість

 Прийшла господарка зима.

Запорошила все вона

Пухнастим снігом навкруги.

Цьому радіють дітлахи.

Беруть санчата й ковзани

І поспішають всі вони

На білі гірки, на каток.

Яка ж це радість для діток!

                        Гринець Ілля, 9 років

               

            Календарик

Осінь хоче малювати,

Хоче діток забавляти!

А бабусенька – зима

Всім їм лижі одягла.

Ось весна, весна – красна

Їм підсніжник принесла.

І чудове літечко

Радує всіх діточок!

                Заруба Віталіна , 9 років

                      Сенкани ( результат  групової роботи учнів )

1.Зима.

Сяюча, загадкова.

Чаклує, стелиться, малює.

Вона зачарувала все навколо.

Господиня.

2.Зима.

Сивокоса, казкова.

Виблискує, чепурить, дрімає.

Ковзанка гостинно кличе всіх.

Радість.

3.Зима.

Срібна, кришталева.

Іскриться, віє, спить.

Тихий сніг падає на землю.

Спокій.

4. Зима.

Задумлива, невблаганна.

Кружляє, сяє, розмальовує.

Відпочиває у льодяному царстві.

Тиша.

                                             Чарівниця - осінь

        Коли сонечко стає нижче ходити по небу, коли дні стають коротшими, з'являється чарівниця Осінь. Загляне вона в сад- і на деревах дозріють яблука та груші, наллється соком виноград. Крадькома пройде по гряд­ках і городах-і вже час збирати урожай.  Змахне чарівною паличкою над лісами та гаями-і вкриє їх золотом і багрянцем.

       Залюбки гуляє в осінньому лісі вітер. Зриває з гілок різнобарвні листки, кидає на землю, роздягає дерева, ніби нагадує, що пора про­щатися з теплом. Але кожний золотий листочок, як часточка літнього сонця, робить яснішими осінні дні.

Як справжня чарівниця, робить свої справи Осінь непомітно, вночі, а вдень ховається, відпочиває. І тому дні ще теплі, ясні. Ще тягнуться до ніжного сонечка осінні квіти, ще чути веселий спів птахів, ще літають у по­вітрі довгі сиві коси бабиного літа.

Люблю осінь!

                                                                               Костюк Анна, 10 років

                                    Як 8 Березня я стала чарівником

                                                            Казка

      Напередодні 8 Березня я пішла до лісу, щоб  зірвати для мами перші весняні квіти.

У лісі було прохолодно. Де-не-де ще лежав сніг. І ось на галявині я побачила  кілька підсніжників. Зрадівши, хотіла зірвати їх, але квіти підняли свої голівки і замахали білими пелюстками, як метелики. Від несподіванки я злякалася:
- Що це?! Ви вмієте рухатися, чи мені здалося ?

-  Так, ми рухаємося, адже ми живі, як і всі інші квіти, що живуть у Квітковій Країні. А ще ми літаємо, але люди цього не помічають.

- То ви родичі метеликів ? А, може, барвисті метелики - то літаючі квіти ?

- Ні, метелики нам не рідня. Вони літають поодинці. А нам, квітам, для     польотів потрібно знайти друга і навчитися злагоджено махати пелюстками, інакше будеш тільки борсатися в повітрі. Можна навіть впасти і пом'яти пелюстки, тоді довго не вдасться злетіти.

-Яке диво! Я подарую мамі квіти, які вміють літати.

-Не зривай нас, дівчинко! Ми відкриємо тобі таємницю: люди також мають крила. Тільки вони невидимі, бо виростають не з тіла, а з душі. І коли поруч з людиною інша людина, яка  відчуває рухи її крилець, тоді вони разом злітають. Ви називаєте ці польоти щастям. Спробуй відчути мамину душу, відкрий їй свою. Це і буде найдивовижніший подарунок.

Я повернулася додому без подарунка і була засмучена. Я думала, що дарувати людям крила можуть тільки чарівники.

Настало свято. Я прокинулася, намалювала підсніжники і побігла вітати маму. Цілий день провела з нею, допомагала в усьому й була слухняною. І коли ми вийшли прогулятися, мені було так приємно й радісно, що здалося, ніби лечу над землею. Значить я змогла відчути мамині крильця, і ми летіли вдвох.

   Тепер я знаю, що потрібно робити, щоб навчити людину літати.

                                                                                    Герасіна Дана, 9 років

                                      Якось на Землі зникли всі рослини…

                                                          Казка

    Давним- давно злий чарівник велів, щоб зникли усі рослини на Землі.              І це сталося…

    Засохли трави і квіти, дерева зникли. На тому місці, де колись були зелені луги й діброви, вітер піднімав хмари пилюки. Все навкруги  почорніло. Людям і тваринам не було де сховатись від палючого сонця та вітру. Їм стало важко дихати, бо в повітрі не було кисню. Річки, озера та криниці забилися піском, який ніс вітер. Страшні то були часи для живих істот. Неминуча смерть чекала на них.

      Але добра фея Природа  перемогла темні сили і повернула все назад: лугам - запашні трави і квіти, дрімучим лісам – дерева. Очистила водойми, наповнила киснем повітря. Земля знову стала рідним домом для усіх живих істот.

                                                                          Герасименко Ярик, 10 років

                                            Жабенятко та Золота рибка

                                                             Казка

        Колись давно в лісовому озері жили  маленьке Жабенятко та Золота Рибка. Вони були друзями.

З ранку до вечора плавали наввипередки в озері, гойдалися на водоростях, а вночі зачаровано слідкували за зорепадом.

       Та одного разу сталося лихо. Золота Рибка потрапила у рибацьку сітку.

     - Жабенятку, Жабенятку, порятуй! - жалібно благала вона.

       Жабенятко смикало нитки, але визволити Золоту Рибку не вдавалося. І тут воно  згадало про старого Рака, який жив у підводній печері. Рак перекусив тенета, і Золота Рибка опинилася на волі. З того часу їхня дружба стала ще міцнішою.

                                                                          Золотоверха Даша, 7 років

                                          

Чому від нас пішло літо

                                                         

                           Казка

        Жило собі Літо.  Багато було у нього справ. Саджало, поливало, малечу доглядало, фрукти  й овочі соком наливало, сонцем рум’янило.

        Приходила сестра Осінь,збирала вирощений Літом урожай, обтрушувала листя  з дерев, дихала холодом  на квіти. Люди дякували Осені, милувалися її золотим вбранням.                                 

       Образилося Літо на Осінь, сіло на крила журавлям і полетіло в теплі краї.

                                                                                            Герасіна Дана, 9 років

     Півники

                                                            Казка

         Квітка росла на чистому подвір'ї. Вона була красива і запашна, з відкритим до сонця жовтим ротиком, пишними пелюстками.

Півник  жив у  курнику.   Він мав червоний бубнявий    гребінь,   яскравий  хвіст,   яким дуже пишався, і дзвінкий голос, що будив усіх мешканців подвір 'я  вранці.

Одного ранку півники зустрілися. Один ріс під тинком, а інший всівся на тинку.

—    Ти  хто такий? - запитав півник Червоний Гребінець.

—          Півник, — відповіла квітка.

—          Ні, це я півник, — заперечив Гребінець.

—          Ні, це я ...

І довго б вони сперечалися, та помирило їх Сонечко:

—    Не сваріться. Ви такі схожі: красиві, пишні, горді. Прокидаєтеся разом зі мною, тому  обоє заслуговуєте на таке ім’я.

                                                                    Колоша Яна, 9 років

         ШКІЛЬНА ДРУЖБА

          У школі на перервах завжди гамірно, а особливо шумно в 3-А класі. То розбишака Андрійко черговий раз доводить однокласнику свою точку зору, і не як-небудь, а кулаками. Ото вже намучилися з ним діти. То Марічку за ко­сички смикає, то мишу під час уроку до класу впустить. Біда та й годі!

А сьогодні - тиша. Андрійко до школи не прийшов. Вчителька повідоми­ла дітям, що чергова витівка бешкетника закінчилася великою неприємністю - він зламав ногу.

- Діти, - мовила вчителька, - хто візьме над Андрійком шефство? Хлопцеві доведеться довго пролежати у ліжку.

Клас мовчав. Лише Марічка та Сергійко несміливо підняли руки.

 -Я допоможу з мови та читання,- мовила дівчинка.

-А я підтягну з математики,- пообіцяв Сергійко.

- Молодці! Ви справжні друзі, раз допомагаєте товаришеві в біді,- сказала вчителька.

Через місяць Андрійко повернувся до школи, але його було  вже не впізнати – від розбишаки не залишилося й сліду.

                                                                 Смаль Назар, 10 років

                         Осінь

  Дихне вітрець, і листя опадає,

  Висять над землею холодні дощі,

  І чорне поле тихо засинає,

  Гіллям хитають зморені кущі.

  Птахи у вирій з сумом відлітають,

  Несуть на крилах чарівну красу.

  Вже срібні павутиночки літають...

  Шепоче осінь: «Спокій всім несу»...

                            Оксана Яковенко

                  Грибок – вишиванка

Стібок до стібочка –

Ось біла сорочка,

Кумедна шапинка набік:

Всім людям на подив

З’явився  з-під голки

Кремезний грибок-боровик.

Із лісу  з привітом,

З дощами і літом

В зимову хурделицю злу

Він лагідно гляне

І  світлом ласкавим

Оселю наповнить мою.

                                  Оксана Яковенко

              Моїй Україні

Мій рідний край, улюблена земля,

Для серця місце тепле і привітне.

Пшениці шепіт, пісня солов’я,

Прозоре небо й сонечко погідне.

Краплинка ніжна на стеблі бринить,

Вітрець легенький стиха повіває…

Душа радіє, трепетно горить –

Краси такої більш ніде немає!

                                Оксана Яковенко

                      Стара історія на новий лад

Спритна білочка – пустунка

На галявці лісовій

Мухомори рахувала :

Де тут більший, де малий.

А сестричка пишнохвоста

Працювала у цей час,

Їстівні гриби збирала

І сушила про запас.

Хитра ледарка гуляла.

Трудівниця ж день за днем

Про харчі на зиму дбала,

Розв’язала сто проблем:

У  гніздечко – постіль теплу,

В комірчину – їжі віз.

Ще й смачних солодких ягід

Друг – бурундучок приніс.

Заметіль, мороз надворі,

А в дуплі – тепло, краса.

Гульк! – он хтось замерзлий носик

Пишним хвостиком вкрива.

Щоб з цієї оповідки

Висновок зробили ви,

Пригадайте, як сушила

Наша білочка гриби.

                             Оксана Яковенко

Крихітки – ялинки

Обережно, крадькома

Підібралася зима.

Притрусила все сніжком,

Загорнула кожушком.

Лише крихітки – ялинки

Ледь прикрили  гострі спинки

І морозяться охоче,

Хоч зима пече, регоче.

Не сташні її погрози –

Люблять крихітки морози!

                        Оксана Яковенко

X. Роботи учасників міського

поетичного конкурсу «Зерна доброти»

Деменко Евеліни (ІІ місце)

та  Герасименка Ярослава (І місце)

2012- 2013 н.р.

ЗИМА

Завія вихром закрутила,

Ганяє з вітром залюбки.

Танком колючим завертіла,

Скувала льодом всі ставки.

                                    Мороз малює візерунки,

 Тихенько загляда в вікно:

Чекають діти подарунки,

 Ялинка там стоїть давно.

В густому лісі – теж ялинка,

Її прикрасили зірки.

А ніч чудова новорічна

Прийшла до неї і туди.

КРАСА ПРИРОДИ

Чудовий ліс, могутні гори,

Вода цілюща і смачна,

Тут – степ, ось – поле неозоре,

Спів жайворонка, мов струна.

Багатство скрізь, де кинеш оком,

І люди мусять так робить,

Щоб все красиве у природі

Нам дуже скоро не згубить.

МОЇ КИЦІ

Котик Цезар, мій пухнастий,

Любить з’їсти він ковбаску.

Не відмовиться від сиру,

Ще й консерву через силу.

А Маргоша, киця-мура,

Теж з характером натура,

Як їй ласе не давати,

Довго буде ображатись.

Цих я котиків люблю,

Їм смачненьке я даю:

М’ясо, «Віскас», вітаміни.

Адже ми для них- РОДИНА!

 

РОЗУМНИЦЯ

Навчаюсь я у шостій школі,

Завжди старанно труджусь,

Бо захоплень є доволі,

Успіхами ж не хвалюсь!

Не люблю сидіть на місці:

Танці, музика, мистецтво…

Оплески мені – артистці

Потрапляють прямо в серце.

Маю друзів я багато,

Всім знаходжу слово тепле.

І душа моя – крилата,

Добра, щира і відверта.

Я люблю свою Вкраїну

      Я люблю свою Вкраїну,

      Неньку  нашу солов'їну,

 За лани, сади квітучі,

                             За її високі кручі,

     Де могутній дід-Дніпро

Протікає вже давно,

       За скелястий берег моря

    І за ліс, який довкола.

 

     

Чути гомін, чути дзвін –

Це весна дарує всім

У небі перших журавлів,

Пісню проливних дощів,

Ніжний  пролісок у лісі

І гніздечко, звите в стрісі,

Зелень- трави на лугах,

Барвистих  райдуг карнавал!

Відчиняйте вікна й двері,

Бо весна вже йде в оселі!

           

Гуляє січень ще надворі:

     То сніг іде, то дощ шумить,

           То вітер рветься, мов з полону,

                               То віхола закужелить.

                               Зима ще награє акорди

  Колючі, гострі та холодні.

     І кожен день, кожну годину

    Малює нам сумну картину.

      Туманні ранки, дні похмурі,

Хати, як в мареві стоять.

                               Усе навколо у задумі,

  Лиш верболози гомонять.

   Мене учили тато й мама

   У школі кажуть  вчителі:

   Не ображай стару людину,                                          Допоможи завжди в біді!

Плекай любов у своїм серці,

Щоб паростки твоєї доброти

Все глибше проростали в землю

Й були солодкі з них плоди.

           

               Я - маленький українець

               І сьогодні цим пишаюсь,

               Бо живемо всі у мирі,

               Зустрічаєм світлий ранок.

               Небо чисте і прозоре,

               Сонце, місяць, ясні зорі,

               Дощ рясний і шум вітрів –

               Це Вкраїна, це мій дім!

                              Одягла калина

Коралове намисто,

Відцвіла вже м’ята

І зів’яв любисток.

 На поля лягає

     Туманна сивина,

       Подихом осіннім

      Сповнена земля.

                                               Бібліографія

1 Галич О. Теорія літератури: монографія. – К.:Либідь, 2006. - 184с.

2. Видинеєв Н. В. Природа интеллектуальных способностей человека. – М.: Мысль, 1989. – 173 с.

3. Довга О. М. Як писати твір. – К.: Просвіта, 1995. – 249 с.

4. Домбровська А. О. Віршоутворення // БВПШ. – 2000. - № 17-18. – С. 46.

5. Энциклопедический словарь  юного литературоведа / [Сост.:НовиковВ. И.]. – М.: Педагогика, 1988. – 416 с.

6.Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. -2011. -№18(594). – с. 5-15, 17-28.

7.Будна Н.О. Уроки позакласного читання та розвитку зв’язного мовлення.       3клас. [ Текст  ] / Н.О.Будна, З.Л.Головко. – Тернопіль: Навчальна книга   «Богдан», 2005. – 208с.

8.Джерело педагогічної майстерності. Підготовка та аналіз сучасного уроку:

Науково-методичний журнал.- №2(40). [ Текст ] / - Харків: ХОНМІБО, 2008.

9.Настільна книга вчителя початкової школи [Текст ] / Авт.-уклад.: М.О.Но-вожилова, Л.М.Яськова.- Харків: Вид-во «Ранок», 2009.

                                                       

                                                               Зміст

 І. Вступ……………………………………………………………………...…….1

 ІІ. Особливості  розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільноговіку………………………………………………………………...…...2

ІІІ. Літературна  діяльність молодших школярів  …………………………..…5

 ІV. Навчання молодших школярів писати вірші…………………………..…..8

 V. Ігрові завдання та вправи у процесі віршування…………………….……11

 VІ. Техніки віршування……………………………………………………..….25

VІІ.Система роботи над творами……..…………………………………..……30

VІІІ.Робота  з казкою……………………………………………………..…….40

ІX.Творчі роботи учнів………………………………………………..………..44

X.Роботи  учасників міського поетичного  конкурсу «Зерна доброти »…….60

Бібліографія……………………..………………………………………………..70