Мандруємо шляхами Тараса Шевченка

У рамках проекту « Мандруємо шляхами Тараса Шевченка» учні 4-А класу відвідали музей « Заповіту». Метою  заходу було показати світову велич Кобзаря, розкрити неосяжність його таланту, визначити роль в літературній спадщині, культурі українського народу, виховувати почуття національної гідності, гордості за великого патріота України, прищеплювати  любов до слова українського Пророка. 

Серед тих визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і незалежність вітчизни, честь і гідність народу. Безсмертне ім’я великого українського поета і художника Т. Г. Шевченка відоме скрізь як ім’я людини, що віддала своє життя боротьбі за свободу українського народу.

Музей було засновано 18 квітня 2008 року в  нашому місті у колишньому особняку лікаря А. Козачковського, у якого з жовтня 1845 до січня 1846 гостював та лікувався Шевченко. Ще двічі Шевченко побував у Переяславі в червні та в серпні 1859 року. Будинок Козачковського був побудований 1820 року й нині належить до реєстру пам'яток історії та архітектури України. Тут в ніч з 24 на 25 грудня 1845 року поет написав свій «Заповіт». Загалом восени 1845 року в Переяславі та у В'юнищах Шевченко написав такі твори, як «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» «Холодний яр», «Давидові псалми», «Маленькій Мар'яні», «Минають дні, минають ночі», «Три літа».

Експозиція музею в хронологічній послідовності розкриває історію краю козацького періоду через призму її розуміння Т. Шевченком, розповідає про перебування поета на Переяславщині.

Перші чотири зали, об'єднані темою «Переяслав історичний», знайомлять відвідувачів з добою звитяжних лицарів, сміливих козацьких походів, боротьби з запеклими зовнішніми та внутрішніми ворогами. В експозиції знаходиться колекція української, польської, російської зброї ХVІІ-XVІІІ ст.: козацькі люльки, порохівниці, картина «Козак Мамай» ХVІІ ст., унікальний портрет Богдана Хмельницького роботи невідомого художника ХVІІ ст., козацькі клейноди ХVІІ ст. тощо.

Наступні чотири зали експозиції — меморіальні кімнати: вітальня, кімната для гостей, в котрій жив Т. Г. Шевченко, бібліотека та кабінет лікаря А. О. Козачковського — відтворюють інтер'єри кімнат І пол. ХІХ ст., що допомагає передати дух тієї епохи, наблизитися до обстановки, в якій жив і творив поет у 1845 та 1859 рр.

Три літературно-художні зали розповідають про навчання Тараса в Петербурзькій Академії мистецтв, ранню творчість поета, а також знайомство Т. Г. Шевченка з багатьма переяславцями та особисто з господарем будинку, про «Переяславську осінь Кобзаря» — період справжнього творчого злету митця.
Змістовна розповідь екскурсовода захопила четвертокласників. Діти уважно слухали, задавали запитання, читали напам'ять поезію Кобзаря.
Тарас Шевченко – безцінний скарб нашого народу, нездоланний патріот України, геніальний поет і художник,  це особа для наслідування. Ця людина  вдосконалювала сама себе, ніколи не зрікалася батьківщини, прагнула до кращого майбуття своєї держави.
Мандруючи переяславськими стежинами поета, діти  збагатили  свій внутрішній світ, прилучилися до культурних скарбів української нації.